Урок 66. Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів

Урок 66. Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

Українська мова.   11-А клас, 11-Б клас

13. 05. 2022

Матеріали до уроку

  1. Вивчити поданий нижче матеріал.

Одне слово може мати кілька лексичних значень. Таке явище називають багатозначністю, або полісемією (від гр. poly  — багато і  sema  — знак). Багатозначні слова надають мові образності, виразності, гнучкості, розширюють її синонімічні можливості.

Розрізняють пряме та переносне значення слова.

   Пряме значення слова здебільшого первинне, воно виникло разом зі словом, характеризується співвіднесеністю слова з  реаліями життя: золота каблучка.

Слово в  переносному значенні  — назва образна, перенесена з  одних предметів і  явищ на інші: золоті руки, золота людина, золоті дні. Переносних значень слово може мати кілька.

Значення слова  — пряме чи переносне — установлюють у  словосполученні чи реченні.

 Багатозначні словаслова, які мають декілька лексичних значень.

Багатозначні слова можуть уживатися у прямому та переносному значенні.

   Пряме – основне, головне, первинне значення слова.

   Переносне – вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак.

Існують такі способи стилістичного використання багатозначності слова:

  1. уживання того самого слова в  одному реченні (тексті) в  різних значеннях: Малі(недорослі) діти — малий (незначний) клопіт, великі (дорослі) діти  — великий (значний, обтяжливий) клопіт;
  2. використання слова водному реченні (тексті) в  його вужчому й  ширшому значенні: Пахне хвоєю в  лісі, а  злежаний почорнілий сніг уже пахне весною;
  3. користання поряд вільного і  фразеологічно зв’язаного значення слова (або поєднання двох фразеологічних значень):Кожній нації є  за що посипати собі голову попелом.Тільки не треба тим попелом запорошувати очі наступних поколінь (Л.  Костенко). Якщо справа у  твоїх руках — не опускай руки (В.  Черняк).  Омоніми – це слова, однакові за звучанням, але різні за значенням (бал – оцінка успішності; бал – танцювальний вечір)   Омоніми, у  яких звуковий склад збігається в  усіх граматичних формах, називають абсолютними (повними), вони завжди є  словами однієї частини мови. Наприклад: бал  — вечір з  танцями і  бал  — одиниця виміру сили якогось природного явища; цифрова оцінка успішності.Крім повних омонімів, існують омоніми неповні. До неповних омонімів відносять:
    слова різних частин мови, які збігаються за звучанням тільки в  окремих граматичних формах  світило (іменник)  — світило (дієслово); три (числівник)  — три (дієслово)
    однакові за вимовою, проте різні за значенням і  написанням слова (або окреме слово і  поєднання двох слів) мине  — мене; гриби  — греби; лев  — Лев; спиться  — спиця; зашию  — за шию; сонце  — сон це
    однакові за написанням, але різні за лексичним значенням слова, які у  вимові різняться наголосом дорога  — дорога; замок  — замок; музика  — музика; атлас  — атлас; ірис  — ірис  ; вигода  — вигода

    Однакові за звучанням, проте відмінні (або частково відмінні) за лексичним значенням та вживанням слова двох різних мов називають міжмовними омонімами. Наприклад: укр. пильний (уважний)  — рос. пыльный (укритий пилом), укр. гора (значне підвищення над навколишньою місцевістю), болг. гора (ліс).

    Пароніми (від гр. раrа  — біля і  onуma  — ім’я)  — слова, подібні за звучанням, але різні за значенням.

    Пароніми можуть бути:

    • синонімами: капля  — крапля, тяжкий  — важкий;
    • антонімами: емігрант  — іммігрант, прогрес  — регрес;
    • однокореневими словами: музичний  — музикальний, організаційний  — організований;
    • близькими за звуковим складом словами: ефект  — афект, чисельний  — численний.

    Звукова близькість паронімів призводить до сплутування їх у  мовленні, може спричинити непорозуміння між співрозмовниками.

    У текстах художнього й  публіцистичного стилів, в  усному розмовному мовленні пароніми вживають для створення гумористичного ефекту, який досягається через гру слів: Боріться або не беріться (Л.  Костенко).

    2.  Переглянути відео.

Домашнє завдання: 1.  11-Б клас – вивчити правила (підручник с. 149-150), вправа 7, с. 153 (письмово).

2. 11-А клас – вправа 589, 594 (письмово), вивчити правила, подані вище.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *