Урок 57. Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети в поезії Лесі Українки «Мріє, не зрадь». Зображення повені людських почуттів у вірші Лесі Українки «Стояла я і слухала весну…»

Українська література.   10-Б клас

16. 04. 2021

Матеріали до уроку

1. Переглянути відео.

2. Прочитати поезію, зробити ідейно-художній аналіз (Рід, жанр, вид лірики, тема, головна думка, художні засоби).

Леся Українка “Мріє не зрадь” – один з прикладів філософської лірики. У цій поезії лірична героїня твору переживає емоційний злет, що змушує на відверті зізнання.

Цей вірш авторка написала у серпні 1905 року, коли перебувала у Грузії. У той час розгорталася революція в Російській імперії – потужні протести, повстання і страйки.

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.

Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,
а як прийдеться згинуть за теє — дарма!

З/VІІІ 1905

3.  Переглянути відео.