10 -А
Українська література.
19.04.2021.
Матеріали до уроку
- Прочитати, написати конспект.
Жанрове новаторство
Тичина започаткував новий літературний жанр — поему-симфонію. Симфонія в музиці — це найбільша музична форма серед усієї оркестрової музики, що складається, як правило, з чотирьох рівнозначних частин, які мають відмінну тональність залежно від свого розташування. Пізніше виникла романтична симфонія, для якої характерні певні новаторські елементи, такі як героїко-драматичний пафос, баладність, природна експресія. У своєму творі П. Тичина намагався досягнути таких тонів, такого звучання, які тільки можуть виникнути на межі зіткнення і гармонійного поєднання поетичної та музичної основ.
Отже, поема-симфонія — це великий за обсягом ліро-епічний твір зі специфічними смисловими центрами, внутрішньо вмотивованими характерами, діями й подіями, які у поєднанні з народнопісенними традиціями підкорені драматичним колізіям і відповідають задумові й концепції художнього твору.
Тичина любив і знав музику, в тому числі і класичну симфонічну. Можливо, це і вплинуло на композицію поеми, яка складається з чотирьох частин: Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale. На думку Т. Кременя, «за формальними музичними ознаками і своїм задумом, перша частина, виконуючи функції експозиції, сповнена певної життєрадісності, схвильованості, динамічного руху, містить кілька гармонійно поєднаних між собою тем. Друга частина твору, здебільшого спокійна, будується на зіставленні магістральної та додаткової ліній сюжету, зі значною кількістю внутрішньої експресії, глибоким ліризмом. Подібну структуру має і третя частина поеми- симфонії, але її відмінність від попередньої полягає в кардинальній зміні темпоритму, динаміки, активності дій. Завершальна частина містить апогей сюжетної лінії, а також підтверджує, як правило, наявність кількох тем, які доповнюють одна одну зі своєю стихійністю, багатством жанрово-стильових ознак народної музики, спалахом духовної енергії. Іншими словами, «Сковорода». — новаторська поетична форма, яка цілком відповідає класичним уявленням про будову музичного твору».
Жанрові особливості поеми:
? Використання внутрішнього монологу і полілогів ліричного героя зі своїми сучасниками, відомими історичними постатями.
? Наявність риторичних запитань, нескладних метафоричних форм.
? Переплетіння трагізму і комізму.
? часово-просторове зміщення смислових центрів.
? Багаторівневість і різновекторність.
Афористичність, алегоризм і символізм поеми
Поема багата на символи, алегорії та афоризми. Розглянемо деякі з них. Так, у першій частині читаємо:
«Колос зігнувся і дивиться в землю —
пізнай себо самого.
Небо в тисячі люстер перехмарюється —
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу —
пізнай себе самого.
Се ж бо єсть: бренне, текуче і безконечне,
немов фігурний триугол».
Отже, «фігурний триугол». — колос, небо і Дніпро — є символами бранного, текучого і безкінечного.
«Дививсь Сковорода і думав:
А се ж бо єсть вже інший триугол:
земля — огонь — вода.
Земля, що правди прагне, права.
Огонь, цей гнів, що сам рождається
з землі в задуху, в спеку, у туман.
Також вода — душа людини,
що все — не тільки радість! —
що все одсвічувать повинна.
А се ж бо єсть вже інший триугол».
Земля — вогонь — вода — це символи правдолюбства, поривань людини бентежного духу. Сам триугол — символ триєдиності Бога.
Використання символічних образів вітру та бурі наповнюють поему пафосом боротьби, пов’язуючи їх з провідними поняттями ідеології радянської доби (боротьба, бій, пригноблення), також через ці образи втілюється мотив простування до світлого «завтра».
Образ піднятого меча є символом бунтарства. Мова поеми багата на афоризми: «подяка богові за все. Найперше ж: за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне непотрібним». «На всіх шляхах життя очима іншими поглянув». «мир душі твоїй». та багато інших, які Сковорода пояснює на прикладі конкретних життєвих ситуацій. У поемі Тичина прагнув показати цілу епоху, зображену в різноманітних художніх ключах: реалістичному, символічному, гостро гротескному, фантастичному. А у розділах «Кінець феодала». і памфлеті «Диспут». в алегоричній формі письменник викриває фашизм ХХ століття та його прислужників — науковців, філософів, представників мистецтва.
Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі
В основі філософського вчення Сковороди — питання про пошуки шляху до щастя. Григорій Савич вважав, що до щастя людину приведе реалізація закладеного в ній божественного замислу — «сродна праця». та досягнення гармонії з собою і світом. І філософ жив у відповідності зі своїм вченням. На початку поеми ми бачимо усамітненого персонажа, який дякує Бога за те, що він «щедро, щедротно!». наповнив його душу і дав їй «спокій, і мир, і злагоду, й любов». тобто поет перебуває у стані дійсно гармонії. Але невдовзі світ гармонії починає рушитися. Спочатку пересуди ченців хвилюють душу, і «замість гармонії пійдуть зітхання, і думи тяжкі поженуть у поле, на край світу…». А одного разу філософові дівчина Маринка сказала слова («А вам, напевно, весело живеться, що ви все граєте?»., які примусили замислитися над питанням: «Чи можна шукати гармонії там, де «безвинні сльози ллються кругом».
Герой поеми роздумує про вічне і доходить висновку, що не може бути гармонії у світі, поділеному на «світ вгорі і світ внизу». Тільки боротьба може змінити існуючий стан речей — думає він.
До Сковороди приходять Біснуватий, Потвора, Люципер. І з’являються вони, закликаючи зробити вибір, тоді, коли Сковорода подумки стає на бік «народу». проти «панів».
Та свій фаустівський вибір Тичинин Сковорода не зробив: мандрівний філософ не перетворився на мандрівного революціонера.
Важко уявити собі, що було б, якби Тичинин Сковорода остаточно обрав шлях боротьби. До цього Тичина міг би привести своїх читачів, якби далі продовжував свою поему-симфонію та опублікував нові глави. Сковороду можна уявити натхненником народної боротьби, але він ніколи не став би зачинателем повстання з багатотисячними жертвами. Гармонія світу для нього була на першому місці. Поет розумів це. Про що красномовно свідчить незавершеність твору.
Джерело: https://ukrlit.net/lesson/10klas_4/49.html
2. Переглянути відео.
Домашнє завдання. Написати конспект, підготуватися до контрольної роботи: повторити творчіть П. Тичини.