Урок 68. РМ. Полемічні прийоми

Урок 68. РМ.  Полемічні прийоми.

Українська мова.

10-А клас, 10-Б клас

21. 05. 2020

Завдання на період карантину.

Матеріал до уроку

      Основне завдання полеміки – доведення власної позиції. Щоб оволодіти полемічною майстерністю, необхідно виробити вміння доводити сформовані тези й спростовувати позиції опонента, застосовуючи полемічні прийоми. Прийоми можуть бути коректними й некоректними. Коректні прийоми відповідають загальним правилам суперечки, проте містять елементи хитрощів, а некоректні – не обмежені морально-етичними нормами й можуть включати навіть погрози й застосування фізичної сили.

ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ

заперечення фактам піймати на слові

(постійно вказувати співрозмовнику на те, що він не сприймає думку, яку сам і висловлює, тобто звертати увагу на суперечливість висловлень)

«зведення до абсурду» (демонстрація хибності тези, оскільки наслідки, що випливають з неї, суперечать дійсності)
гумор, іронія, сарказм

(посилюють емоційний вплив на слухачів, допомагають розрядити напружену атмосферу)

випередження суперника

(ведення полеміки за власним сценарієм, самому висловлювати й спростовувати аргументи, до яких може вдатися суперник)

прийом бумеранга

(спростування позиції суперника його ж аргументами)

контрприклад

(використання тези суперника «навпаки» з позитивною аргументацією)

Атака запитаннями

(відповідати завжди складніше, ніж запитувати. Мета цього прийому – перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента)

гнівна відсіч

(нейтралізація суперника не через аналіз тез, а через критику особистісних (поведінка, комунікативні особливості) якостей самого співрозмовника)

концентрація дій

(зосередження уваги на найсильнішому або на найслабших аргументах суперника)

Некоректними є такі полемічні прийоми:

• зумисний відхід від теми (намагання зосередити увагу на обговоренні іншого твердження, безпосередньо не пов’язаного з вихідним положенням, довгі розмірковування про речі, що не мають ніякого стосунку до обговорюваних питань);

• використання аргументу до публіки (замість обґрунтування об’єктивними доказами істинності чи хибності тези, учасник полеміки апелює переважно до почуттів слухачів, а не до розуму);

• використання аргументу до особистості (супернику приписують такі вади, які роблять його смішним, кидають тінь на його розумові здібності, підривають довіру до його роздумів. Предметом суперечки стає особистість суперника, а не те, що він говорить);

• використання аргументу до марнославства (звучать хвалебні оди супернику з надією, що він, розчулений компліментами, стане м’якшим і поступливішим);

• використання аргументу до фізичної сили (звучать попередження про неприємні наслідки, про можливе застосування фізичної сили, засобів примусу);

• використання аргументу до жалості;

• виведення суперника з рівноваги шляхом грубих витівок, образ, знущань тощо.

Ознайомтеся з мовленнєвими ситуаціями. Які некоректні полемічні прийоми застосовано в кожній із них?

Під час полеміки, присвяченої теорії походження видів Ч. Дарвіна, єпископ Вільберфорс звернувся до слухачів з питанням, чи були їхні предки мавпами. Біолог Т. Хакслі, який захищав цю теорію, відповів, що йому соромно не за своїх предків-мавп, а за людей, які не здатні поставитися серйозно до висновків Ч. Дарвіна.

* * *

Під час захисної промови в суді у справі священика, який украв білизну, адвокат Плевако сказав: «Він (священик) стільки разів відпускав Вам Ваші набагато тяжчі гріхи, невже Ви, панове присяжні засідателі, не відпустите йому цей маленький гріх!».

* * *

Під час полеміки щодо реформування медичної галузі один з опонентів на початку виступу звернувся до свого суперника з такими словами: «Не викликає сумнівів ваша глибока ерудиція. Ви розумна людина, тому не будете заперечувати, що нам необхідно запроваджувати страхову медицину».

Використовуючи різні полемічні прийоми, спростуйте одну з наведених тез. Узагальніть дібрані аргументи.

Теза 1. Освіта робить людину залежною від знань і не дає їй свободи.

Теза 2. Розподіляти обов’язки між членами сім’ї не потрібно, тому що все треба робити разом.

 

 Довідка

Не можемо погодитися…; Хочемо заперечити…; Наша думка з цього питання дещо інша…; Я, як і багато моїх друзів, уважаю, що…; цілком справедливо, що…; як на мене, то…; я глибоко переконаний, що…; доказом цього може бути…; прикладом може слугувати…

Запитання

Під час суперечки опоненти можуть ставити різні запитання одне одному. Інколи відповіді на запитання є важливішими, аніж промова перед аудиторією. Запитання – це можливість краще висвітлити свою позицію. Якщо ви побачили, що хтось зі слухачів підніс руку, завершіть свою думку й тоді зверніться зі словами «так, будь ласка» або «я слухаю ваше запитання». Коли запитання прозвучало, витримайте невелику паузу й дайте відповідь коротко, по суті. Перед цим можна також висловити своє ставлення до запитання: «Як добре, що ви поставили це запитання»; «Це дуже важливе запитання!»; «Ви ставите дуже своєчасне запитання»; «Ви ставите запитання, на яке не могли відповісти кращі науковці».

Відеоматеріал до уроку.

 

Домашнє завдання.

Вивчити правила с. 194 – 196. Вправа 7 (А),  стор. 201 (усно).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *