Урок 5. Урок виразного читання балад. Балада «Ой на горі вогонь горить».
9-А клас 16. 09. 2022
Матеріал для вивчення
- Прочитати, виписати проблематику та мотиви історичних балад.
Історичні балади, безумовно, неможливо не згадати часи козаччини – одного з найцікавіших періодів нашої історії. Козацький фольклор становить цілісну жанрово – тематичну систему, яка виникла, розвивалася та ефективно функціонувала на території українських земель упродовж XV-XVІІІ ст. Це був найпродуктивніший період для ліричних (козацькі пісні), епічних (героїчні легенди, перекази, оповіді-спогади, казки, анекдоти), ліро-епічних (думи, балади, історичні пісні, пісні-хроніки) творів. І хоча ці фольклорні жанри неоднорідні за характером художнього відображення реальних подій, все ж вони чи не найбільшою мірою зафіксували весь обсяг періоду козацької доби, а саме: безперервну боротьбу запорозького козацтва із загарбниками українських земель у XV-XVIII ст.; визначили ставлення самого народу до історичних подій, осіб і обставин періоду виникнення Запорозької Січі, її учасників та очевидців.
Історична основа козацьких балад проявилася в тому, що в них представлені драматичні події часів козаччини. Козаків переповнювали пристрасті і переживання, в найтрагічніші моменти для історії України. У баладах більше психологічно напружених моментів із життя козаків, які обумовлюють їх риси характеру та вчинки.
Тематика ж балад пов’язана з історичними реаліями того часу, в них піднімаються проблеми загарбницьких війн і їх наслідків. Найпоширеніші баладні мотиви — проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі; смерть козака внаслідок драматичного збігу обставин, незвичайних подій; рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі козаків в полоні. У козацьких баладах більш пізнього періоду вже немає нічого містичного, надприродного чи магічного, їх напруженість і драматизм витікає із незвичайної, але реальної соціально-побутової ситуації, в яку потрапляє козак і єдиним виходом з якої часто є смерть.
Смерть козака описана й у баладі «Ой на горі вогонь горить».
2. Переглянути відео.
3. Прочитайте баладу.
Ой на горі вогонь горить,
А в долині козак лежить.
Постріляний, порубаний,
Китайкою накриваний.
Накрив очі китайкою
Червоною козацькою.
Не стій, коню, наді мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою,
Степовою широкою.
Щоб татари не зайняли,
Сіделечка не здійняли.
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під батьків двір,
Стукни, грюкни об частокіл.
Вийде батько – розгнуздає,
А матінка – розпитає.
“Ой ти коню вороненький,
А де ж син мій молоденький?”
Візьми ж мати піску жменю,
Посій його на каменю.
А коли той пісок зійде,
Тоді син твій з війська прийде.
Нема піску, нема сходу,
Нема сина із походу.
Нема піску, вода змила,
Нема сина, куля взяла.
“Не плач, мати, не журися:
Бо вже син твій оженився.
Взяв він собі паняночку –
В чистім полі земляночку”.
4. Словникова робота
Китайка – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, звідки й назва. Китайку широко використовували у поховальній обрядовості. При похованні воїна-козака йому накривали очі червоною китайкою. У зв´язку з цим існує думка, що такий обряд пішов з язичницьких часів, коли покійників одягали у все червоне, накриваючи їм обличчя хусткою червоного кольору, який у слов’ян вважався кольором смерті.
Осока – висока трава із гострими стеблами та листками. Вважається символом занепаду та смерті.
5. Записати значення символів у зошит.
Кінь – символ вірності, дружби. Цей образ можна часто зустріти у козацькому фольклорі. Адже кінь був вірним товаришем для козака. Якому він виливав душу.
Образ коня часто використовується в історичних баладах, зокрема Олексій Дей наголошував: «У багатьох варіантах балад про смерть воїна на полі бою трагічна доля героя передається через образ його коня, якого ведуть без вершника, зброї, яку несуть інші і т.д. Формула протиставлення наявних предметів уже неіснуючому (загиблому) їх власникові посилює експресію малюнка, мимовільно викликаючи спогад про нещасливого героя і співчуття до нього».
Ворон – символ зла, нещастя, смерті, війни.
6. Записати ідейно-художній аналіз твору.
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Рід: ліро-епос
Жанр: історична балада
Художні засоби:
Епітети: кінь вороненький; товариш вірненький; син молоденький;
Метафори: накрив очі осокою; коник плаче; кінь б’є землю; вдаришся об частокіл;
Порівняння:
Та вже ж твiй син оженився.
Та взяв собi паняночку,
В чистiм полi земляночку.
Пестливі слова: ніженьки, рученьки, вороненький, вірненький, молоденький, паняночку, земляночку.
Джерело: https://www.schoollife.org.ua/347-2020/
Домашнє завдання
Читати матеріал за підручником (О. М. Авраменко. Українська література) сторінка 16-19, усно відповідати на запитання.
Зробити фото написаного конспекту за поданим вище матеріалом і завантажити на свою сторінку в Нuman.