Весна сто років тому била,
Як ключ цілющий з джерела.
У рівноправність націй віра
Людей на вулиці вела.
Громада вперто вимагала
Законодавчо прав людей,
Центральна Рада висувала
Для процвітання рій ідей.
Так народилась незалежна
Країна-мрія – УНР.
Народ, сади і степ безмежний –
Усе розквітло відтепер.
Та більшовицькою рукою
Зламали український цвіт –
Залізні потяги з конвоєм
Тягнулись на Далекий Схід.
Роки минули, дев’яності…
Здійснилась мрія – суверенітет!
На жаль, в Європі ми лиш гості:
Потрібен нам авторитет.
Сьогодні наша Україна
Так терміново вимагає змін.
Щоб стала сильною країна,
Злиття потрібне політичних сил.
Корисним може бути кожен,
В єднанні – міць, і сила, і снага,
Один – на краплю в річці схожий,
Разом – лавина снігова.
Я відчуваю з іншими єднання,
Я теж країни часточка жива.
Моя мета – країни процвітання,
ЇЇ добробут, слава світова.