Ліна Василівна Костенко святкує День народження: їй виповнюється 95 років.
Вона писала про правду, коли це було небезпечно. Вона не боялася бути не зручною. Її поезія – це хроніка епохи, яка досі відгукується в нашій реальності.
► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
► Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
► Будні роблять людей буденними.
► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.
► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла