22 травня 2019 р. Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію «Українського правопису» — зводу правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі. Документ підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проєкту (серпень—вересень 2018 р.).
Зміни у правописі можна поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.
Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.
Разом пишуться слова: мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт, а також слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-: архіскладн?й, гіперм?ркет, макроекон?міка, мікрохв?лі, мультимільйон?р, преміумкла?с, суперм?ркет, топм?неджер, топмод?ль.
Злитно пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антив?рус, контруд?р, віцепрем’є?р, віцек?нсул, ексчемпіо?н, ексмін?стр, експрезид?нт.
Пишемо нарізно без дефіса – пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.
Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськ?й, Крут?й, Луговськ?й, Трубецьк?й, але Толст?й.
Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник (як письменник).
Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінрес?рс, Міносві?ти, профспі?лка, Святв?чір.
Слова іншомовного походження: Вергілій і Верґілій, Гео?рг і Ґео?рґ, Гулліве?р і Ґулліве?р: аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія.
У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти?чний, автобіогра?фія, автомобі?ль, а?втор, авторите?т, автохто?н, ла?вра, Авро?ра, Маврита?нія, Павло?.
У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє?нція і авдіє?нція, аудито?рія і авдито?рія, лауреа?т і лавреа?т, па?уза і па?вза, фа?уна і фа?вна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт.
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: апте?ка, а?стма, бібліоте?ка, католи?цький, теа?тр, тео?рія, Промете?й, Таї?сія, Теодо?р.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана?фема і ана?тема, дифіра?мб і дитира?мб, ефі?р і ете?р, ка?федра і кате?дра, логари?фм і логари?тм, міф, міфоло?гія і міт, мітоло?гія, Агата?нгел і Агафа?нгел, Афі?ни і Ате?ни, Борисфе?н і Бористе?н, Демосфе?н і Демосте?н, Ма?рфа і Ма?рта, Фесса?лія і Тесса?лія та ін.
Вживатимуться варіантні форми родового відмінка: ра?дості й ра?дости, любо?ві й любо?ви, Білору?сі й Білору?си.
Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2709064-osnovni-zmini-u-pravopisi-infografika.html