Урок 66. Символізм драматичного етюда «По дорозі в казку» О.Олеся. Проблема вождя і маси

Урок 66. Символізм драматичного етюда «По дорозі в казку» О.Олеся. Проблема  вождя і маси.

Українська література.

10-А клас, 10-Б клас

22. 05. 2020

Завдання на період карантину.

Матеріал до уроку

      Проблема вождя і народу супроводжує людство вже не одну тисячу років. Саме їй присвячена драма “По дорозі в Казку”. В ній Олександр Олесь зображає, як сміливці досягають мети. Для цього часто доводиться йти на подвиги, а нерідко — й на смерть.

Образ Казки як символ у цьому творі — багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована — тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Драматичний етюд «По Дорозі в казку» є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка — казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки — дороговказ до цієї мети, дорога — очищення).

Тема твору є розробленою як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературах. Це взаємини героя, індивідуальності й натовпу, колективу, розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Але О. Олесь по-новому вирішує проблему взаємодії героя і натовпу. Люди блукають по лісу, в якому немає нічого «рідного й знайомого», а герой прагне вивести їх із темряви. Власне кажучи, страшний ліс є постійним місцем перебування натовпу, очевидно, засліпленого власним прагматизмом, лінощами, а якоюсь мірою, і побоюванням змін. Натовп говорить Йому: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем».

У цьому вся сутність психології маси, яка думає тільки про свій вік, а не про майбутнє, яка не ставить собі на меті нічого, крім звичайного існування. І хоч герой вірить у Казку, прагнучи дійти туди сам і довести народ, Він зневірюється. Виходить, що це тільки головному героєві затісно в хаті, де «ніде й крил розправить».

У О. Олеся головний герой помирає, вбитий зневіреними, але лише Він бачить, що Казка існує, а натовп повертає назад, у ліс, у болото. Очевидно, маси просто не готові прийняти ту Казку, до якої їх веде герой.

Отже, за О. Олесем, Казка не для всіх. І причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу. До того часу, поки внутрішнє бажання кожного з маси не стане його особистим, доки кожен не вирішить для себе необхідність шляху до мрії, не стане таким, як Він, доти жоден не потрапить до Казки.

Читати драматичний етюд: Олександр Олесь. По дорозі в казку.

Історія написання:

1914-го року виходить збірка Олександра Олеся «Драматичні етюди». Особливо яскраве враження справляє етюд «По дорозі в Казку», створений письменником ще в 1908 року. Про популярність його свідчить той факт, що твір видавався у 1910, 1914, 1921, 1934 роках. Драма Олександра Олеся «По дорозі в Казку» присвячена завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ ц у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Художній напрям: модернізм

Течія: символізм з ознаками романтизму.

Ознаки символізму:

  • переконаність героїв у необхідності обрати поводиря,
  • віра в невідворотність долі,
  • впевненість у марності надій на розгадування таємниць життя.

Ознаки романтизму:

  • уславлення сильної особистості, спроможної повести за собою натовп, та її героїзму,
  • використання алегоричних образів, наприклад, вінок із червоних маків.

Рід літератури: епос.

Жанр: етюд

Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.

Драматург, відкидаючи приземленість, створює філософсько-ліричні настроєві «картинки» життя і виявляє в них загальнолюдські цінності.

Талановитим представником цього жанру був Олександр Олесь: «Трагедія серця», «Осінь», «При світлі ватри», «На свій шлях», «По дорозі в Казку».

Тема: взаємини героя (індивідуальності) й натовпу (колективу), розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Ідея: засудження матеріальних цінностей, возвеличення духовності, мрії.

Образи:

Людей:

Хлопець.

Дівчина.

Юрба (старі, молоді, жінки, діти).

Символічні образи:

Мак  –  це символ жертовної крові, яку проливає той, хто прагне покращити життя людей.

Терен (терновий вінок) –  символ справжнього вождя, який готовий на жертву заради інших.

Людина подібна до горили – символ духовної збіднілості й обмеженності.

Хлопчик у вбілому вбранні, який прийшов із Казки –  символ нового покоління, якому належить творити майбутнє.

Квітку папороті (хлопчик мав намір зірвати) – символ щастя і безсмертя народного волелюбного духу.

Дорога в Казку –  символ духовних поривань людини до кращого життя.

Час і місце подій: не вказані (ці проблеми можуть бути в будь-якій країні в будь-який час)

Домашнє завдання.

Прочитати етюд «По дорозі в казку», читати підручник С. 245-247.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *