Урок 46. «Патетична соната» М. Куліша – драматична опозиція високої мрії і потворної дійсності

04. 12. 2020

 Матеріали до уроку

Вивчити матеріал, дати відповіді на запитання (письмово).

Микола Куліш- чи не найтрагічніша постать доби так званого “Розстріляного Відродження”. Один із зодчих радянської драми, він писав твори, засновані на кращих традиціях української літератури і культурних надбань світової драматургії. Митець будував свої п’єси переважно на сюжетах з українського життя. Широчінь їх жанрового спектру сягає від народної драми до сатиричної комедії та лірико-романтичної “сонати”.

1.1. Історія написання

    Коли М. Куліш працював над текстом, то завжди вимагав  абсолютної тиші. Єдине, що йому не заважало, це звуки фортепіано.

Донька письменника часто виконувала «Патетичну сонату»  Л. Бетховена, яка й послужила назвою однієї з п’єс. Поява цієї драми пов’язана із задумом М. Куліша написати «кінороман з доби війни і революції».

 

1.2. Система образів

Дійові особи у творі умовно поділено на три табори:

  1. Українська інтелігенція (піаністка Марина Ступай та її батько, учитель Іван Степанович Ступай-Ступаненко).
  2. Більшовики(товариш Ілька Юги Лука, Судьба, Гамар; більшовиків підтримує міська біднота — проститутка Зінька, інвалід Оврам, його дружина Настя).
  3. Прибічники російської імперської ідеї(генерал Пероцький, його син Андре й Жоржик).

Драматург зобразив класове розшарування суспільства,  звернувшись до вертепних традицій, проте його «вертепний будинок»  є значно масштабнішим:

«у темному підвальному закуті» мешкають безногий Оврам із Настею, найбідніші й найбезправніші;

на першому поверсі – учитель Ступай-Ступаненко з донькою Мариною;

другий поверх заселяє власник будинку генерал Пероцький із сім’єю;     «напівгорище» ділять бідний студент Ілько Юга та його сусідка-модистка Зінька, яку безробіття змушує стати повією.

 

1.3. Особливості сюжету

Романтик Ілька Юги давно закоханий у сусідку Марину. Його друг Лука намагається залучити його до революційних справ, але марно: ні про що, крім коханої, той думати не може. Дівчина постійно грає Патетичну сонату Бетховена, ця музика викликає у Ілька візії «юнака, що мчить конем степами, шукає країни вічного кохання», які він викладає у листі-зізнанні. Дівчина теж вірить у кохання, але називає Ілька коміком. Однак вона не відкриває своїх переконань Ількові, а відповідає, що чекає на поета в країні вічного кохання. У той час як свої істинні думки щодо долі України вона висловлює в розмовах з батьком: присягається відбудувати Україну. Дівчина єдина розуміє необхідність реальних дій: «Гармат би нам та кулеметів замість мрій!». Вона також висловлює слушну думку, що для відбудови України «українцю, спізнай самого себе», адже «на московському кумачі України самостійної не вишити». Корнет Пероцький теж закоханий у Марину, йому вона зізнається, що найкраща програма для України — «гетьманська булава замість трикутного капелюха», закликає корнета до дій. Батько Марини роздумує, що не такі вже й погані революціонери-соціалісти, якщо заговорили з ним українською мовою. Корнета Пероцького схопили більшовики, але його, на прохання Марини звільняє Ілько. Помирає від кулі батько Марини. Суд над Оврамом за участь в ЧК. Ілько розкаюється перед Лукою за зраду, тепер він переконаний у необхідності класової боротьби. Дізнається, що Марину мають розстріляти за контрреволюційну діяльність, просить про розмову з нею. Вона висловлює розчарування, що він прийшов до неї через замкнені двері, тобто зрадив і її, і національну ідею, замість того, щоб бути «лицарем на коні», про якого вона мріяла, і звільнити її. Ілько вбиває Марину, відчуває піднесення, чує Патетичну сонату.

1.4. Жанрові особливості

Жанр п’єси визначит  важко, адже цей твір має пошуковий характер. На цьому наголошував і свм драматург: «Патетична соната» – це експериментальна робота, це спроба сконденсованого драматичного образу, стислої сцени, стислого слова, це спроба запровадження в драматичний твір музики як органічної складової частини, а не як супроводу, це спроба ритмічної будови п’єси од початку до кінця, це спроба збудувати твір на органічному пов’язанні слова, ритму, руху, світла музики, це боротьба, шукання (можливо і невдале) нової драматичної техніки».

    Автор зробив музику важливим складником драматичного дійства. Стихію революції він показав через однойменну фортепіанну сонату Бетховена. Дію супроводжує урочиста мелодія. Ремарки мають ліричний характер. З огляду на це науковці визначили «Патетичну сонату» як ліричну драму, хоча й визнавали умовність цього визначення, адже твір досить складний і по-справжньому експериментальний.

Домашнє завдання.  Дати відповіді на запитання. (Письмово).

  1. Як ви розумієте назву драми М. Куліша «Патетична соната»?
  2. Чому письменник поселяє героїв твору на різних поверхаходного будинку?
  3. Як саме порушено українське національне питання в цьомутворі?
  4. Хто з персонажів у «Патетичній сонаті» є виразникомнаціональної ідеї? Якими барвами його змальовано у драмі?
  5. Проаналізуйте любовний трикутник Ілько Юга – Марина –Андре Пероцький. Які політичні сили пореволюційної добисимволізує кожен із образів?
  6. Навіщо, на вашу думку, драматург уводить до свого твору образВеликодня?

Підготовка до ЗНО.

Переглянути відео.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *