ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ВИБОРІ ТЕМАТИКИ ПРОЕКТУ:
– програмовий матеріал;
– події у світі;
– місцеві події;
– історія регіону, в якому живуть діти.
Організовуючи проектну діяльність , вчитель має враховувати вікові і психолого-фізіологічні особливості дітей. Разом з тим, проблема проекту, яку ми пропонуємо школяру, має бути соціально детермінованою та знайомою і цікавою для нього. Тому теми дитячих проектних робіт краще вибирати із змісту навчальних предметів або із близьких до них галузей.
Учителю на замітку
Отже, забезпечити мотивацію включення школярів в самостійну роботу над проектом можна за умови, коли проблема проекту відповідає пізнавальним інтересам учнів і знаходиться в зоні їхнього найближчого розвитку.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Плануючи тематику проекту, подумайте, чи:
- тема вибрана у відповідь на питання дітей?
- зможуть діти досягти успіху при виконанні проекту?
- заохочує проект творче мислення, уяву?
- засвоять діти основні навички?
- зможуть діти краще зрозуміти предмети, явища навколишнього світу?
- відповідає проект спробам дітей самостійно осмислити та зрозуміти нову інформацію?
ВИМОГИ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЕКТУ:
- Метою роботи над проектом є розв’язання конкретної, соціально-значущої проблеми– дослідницької, інформаційної, практичної.
- Виконання роботи завжди починається з проектування, планування самого проекту.
- Обов’язкова умова кожного проекту – дослідницька робота, яка полягає у пошуку інформації, яка потім обробляється і представляється учасникам проектної групи.
- Кінцевим результатом роботи над проектом є продукт, створений учасниками проектної групи в ході вирішення поставленої проблеми.
- Завершальним етапом проекту має стати презентація продукту.
Учителю на замітку
Таким чином, проект – це „п’ять П”: проблема – планування – пошук інформації – продукт – презентація. Шоста „П” проекту – це його портфоліо, тобто папка, у якій зібрані всі робочі матеріали.
Етапи і зміст проектної роботи
- Пошуковий: визначення теми та мети проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, обговорення методів дослідження.
- Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення мети проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
- Практичний: виконання запланованих кроків.
- Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, „захист” проекту.
- Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.
ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Перш ніж планувати певний проект, дайте відповідь на три головні запитання:
? Які навчальні завдання ви ставите?
? Якими знаннями повинні оволодіти діти?
? На яких уміннях ви збираєтеся концентрувати увагу?
Відповіді на ці запитання допоможуть вам визначити мету і завдання даного проекту.
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ РОБІТ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ:
– групове обговорення, “мозкова атака”, “круглий стіл”;
– самостійна робота учнів;
– консультації з керівником проекту;
– консультації з експертами;
– екскурсії;
– лабораторна робота;
– творчий звіт, „захист” проекту.
Характерні ознаки методу проектів:
– наявність певної значущої для учнів проблеми;
– вихідний момент – інтереси дітей;
– домінування принципу самостійності у діяльності учнів;
– використання різноманітних форм діяльності учнів: індивідуальна, парна, групова;
– зв’язок теорії з практикою;
– зв’язок з реальним життям;
– забезпечення максимальної пізнавальної активності учнів;
– розвиток творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
– використання різноманітних методів, засобів навчання;
– здійснення монопредметних, міжпредметних та надпредметних зв’язків;
– інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва;
– створення матеріалів, які є різними за змістом і формою, але готові до застосування на практиці;
– із об’єктів навчання учні перетворюються на суб’єктів навчання;
– включає в себе елементи особистісно-орієнтованого навчання, педагогіки співробітництва, діяльнісного підходу у навчанні;
– є однією із сучасних форм особистісно орієнтованого навчання.
Учителю на замітку
Гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивні почуття, думки, спрямовані не тільки на навчання, але і на розвиток особистості учня – важлива риса проектного підходу.
Професійна позиція учителя
– із носія готових знань перетворюється в організатора пізнавальної, пошукової діяльності учнів;
– переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів;
– стає організатором пошукової, дослідницької, творчої діяльності учнів;
– виступає у ролі організатора, консультанта, ведучого дискусії;
– стає демократичним, рівноправним партнером учнів.
Структура діяльності учителя і учнів під час роботи
над навчальним проектом
№ | Етапи діяльності | Учні | Учитель | Способи організації взаємодії |
1 | Підготовка. Визначення теми та мети проекту | Обговорення пошук інформації | Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань | Навчальний діалог |
2 | Планування | Формулюють завдання, обговорюють їх | Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції | Навчальний діалог |
3 | Прийняття рішень | Обирають оптимальний варіант | Спостерігає, непрямо керує діяльністю | Ситуація вільного вибору, дискусія |
4 | Збір інформації | Збирають інформацію | Спостерігає, непрямо керує діяльністю | Ситуація вільного вибору |
5 | Аналіз інформації, формулювання висновків | Аналізують інформацію, готують вироби | Спостерігає, коригує, радить | Ситуація вільного вибору, навчальний діалог |
6 | Захист проектів, колективний аналіз | Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід | Обговорює разом з дітьми | Навчальний діалог |
Джерело: http://school3dndz.dnepredu.com/uk/site/klasifikatsiya-navchalnik.html