Урок 131. Павло Загребельний «Роксолана» – масштабний історичний роман про часи XV-XVI ст.

Жанр – історичний роман.

У цьому творі розповідається про життя української конкубіни турецького султана Сулеймана І Роксолани.

Тема твору: зображення історичних подій XVI ст., відтворення образу Роксолани.

Ідея:  утвердження думки автора про те, що міцна вдача, велика сила волі, цілеспрямованість та щира любов до рідного краю здатні вивищити людину над безоднею безправ’я та зневаги; гімн чистому і світлому коханню; засудження насильства, жорстокості, власності.

“Роксолана” головні герої:
Роксолана – головна героїня роману
Сулейман І
Махідевран – перша дружина Сулеймана Великого
Мустафа – перший син падишаха та Махідевран
Ібрагім – наглядач султанових покоїв, який і купує Роксолану на невільничому ринку
Гульфем – одаліска, суперниця Роксолани
Діти Росолани та Султана: дочка Мірімах, сини Мехмед, Абдулла, Селім, Баязид, Джихангір

Проблематика твору “Роксолана”:
– любов і ненависть;
– керівник та народ;
– підступність і зрада;
– воля та поневолення;
– єдність людини з рідним краєм;
– влив релігії на людину;
– мораль і бездуховність;
– жага до збагачення.
У центрі уваги автора – гострі душевні конфлікти й суперечності, гострі психологічні проблеми. Важливі злободенні соціально-економічні питання розв’язуються ним шляхом зображення складного психологічного життя героїні, її почуттів, настроїв, роздумів.

Образ Роксолани у творі Загребельного
Загребельний у своєму романі надав багатогранний образ Анастасії Лісовської, яку всі знають як Роксолану. Автор показав її життя від дитинства, описав, в якій сім’ї виростала вона, якими були її батьки, що впливало на формування її як особистості. У результаті Роксолана постає перед читачем не просто турецькою султаною, а українкою, що досягла такого високого становища.
В образі Хюррем Загребельний втілив найкращі риси не тільки українських жінок, а взагалі – українського народу. Роксолана – справжня патріотка своєї країни. Опинившись далеко від рідної землі, живучи в розкоші і достатку, вона не забула про біди свого народу, про набіги татарських орд, які винищували міста і села, вбивали людей, брали в полон, а потім продавали на невільницьких ринках.
Маючи велику владу, найбільшу, що мала колись жінка в цій державі, Хюррем скористалася нею на благо рідної землі. Вона подарувала Батьківщині 40 вільних років, коли Україна могла повноцінно розвиватися і квітнути. Вона сприяла відбудові міст, церков у рідному краї, забезпечувала мир у своїй Вітчизні.

Роксолана постає перед читачем надзвичайно розумною жінкою, однією з найосвіченіших на той час. Її прагнення до знань було помітне ще в дитинстві, коли вона вчилася у вікарія Скарбського. Вже тоді була помітною її вдача, яка дісталася дівчині у спадок від матусі. Саме ця вдача допомогла їй стати султаною.
В образі Роксолани Павло Загребельний втілив найкращі риси українського національного характеру, риси, які дозволили дівчині-бранці стати султаною і залишитися могутньою у віках.

Життя Роксолани – це боротьба за виживання та помста. Вона водночас повелителька і рабиня. Роксолана у Загребельного мудра, досвідчена, тверда, а коли треба – ласкава. Вона ніколи не вимагає, а тільки просить; не лютує, а тільки скаржиться; не втручається в султанові справи, а тільки співчуває і допомагає. Вона палка патріотка свого краю, жорстока і смілива та добра й чутлива водночас. Саме оточення та обставини зробили з неї жорстоку інтриганку й лагідну жінку. Завдяки цим рисам вона змогла підкорити не тільки серце наймогутнішого султана, а й півсвіт
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zahrebelnyi-roksolana-analiz-tvoru