Урок 70. Стилістична роль неологізмів та застарілої лексики

Урок 70. Стилістична роль неологізмів та застарілої лексики.

Українська мова.   11-А клас, 11-Б клас

03. 06. 2022

Матеріали до уроку

1. Прочитати та вивчити правила.

Серед застарілих слів розрізняємо історизми й архаїзми.

Слова, що стосується давніх, історичних реалій, яких тепер уже нема, — це історизмибоярин, війт, бунчужний, мушкет, пернач, намітка, очіпок, коновка, таляр, шеляг, верства. Вони не перекладаються на сучасну мову, їхнє значення тепер, як правило, доводиться пояснювати.

Слова, якими колись називали предмети і явища, що й так само побутують у нашому житті, але називаються вже по-іншому, — це архаїзми (від грецького archaios — давній, старий): перст (палець), десниця (права   рука), ланіти (щоки), чадо (дитя), вої (воїни), злато (золото), глас (голос), піїт (поет), вельми (дуже). Архаїзми обов’язково мають свої сучасні синоніми, якими ми тепер і користуємося в повсякденному спілкуванні.

Слова, які щойно з’являються, називають неологізмами, тобто новими: маркет, маркетинг, менеджмент . На жаль, неологізмами в нашій мові часто виявляються чужомовні слова, які починають витіснювати питомі українські: крамниця — маркет, торгівля — маркетинг, управління — менеджмент тощо. Тим часом в нашій мові є достатньо засобів, щоб з них творити власні слова для називання тих чи інших новітніх предметів та явищ, як це ж бо роблять інші народи.

2. Ознайомитися з приклади архаїзмів:
піїт – поет,
студій – студент,
зелейник – лікар,
глагол – слово,
благоденствіє – достаток,
злато – золото,
зримий – видимий,
вельми – дуже,
ученіє – навчання
недвижний – нерухомий
перст (палець),
обоюдний – обопільний
палятурка – палітурка
побіждати – перемагати
побідоносець – переможець
едукований – письменний
леліяти – плекати
смирення, послушенство -покора
розпросторювати – розповсюджувати
ляментація – скарга
вої (воїни),
просинець (січень),
кріс (рушниця),
чадо (дитина),
уста (губи),
десниця (права рука),
зигзиця (зозуля),
ректи (сказати).
чоло ? лоб,
отчий ? батьківський,
бран ? полон,
уповати ? надіятися,
отверзати ? відкривати,
вельми ? дуже,
всує ? даремно.
ланіти (щоки),
рать (військо),
дзиґарі (годинник),
вікторія (перемога),
лицедій (актор),
узріти (побачити),
ректи (сказати),
одесную (праворуч),
оний (той),
сиріч (тобто);
словеса (слова),
рибар (рибалка),
сіятель (сіяч),
фортеція (фортеця),
урозуміти (зрозуміти),
возсіяти (засяяти),
женський (жіночий);
враг (ворог),
глас (голос),
зерцало (дзеркало),
ріжниця (різниця),
сподар (господар),
піїт (поет),
серебро (срібло),
вольний (вільний),
сей (цей);
лікоть (міра довжини),
живіт (життя),
колода (вулик),
поїзд (валка підвід).
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-arkhaizmy-arkhaizmy-pryklady

3. Переглянути відео.

Домашнє завдання. Скласти до опрацьованої теми 3 тести й 3 речення із запропонованими архаїзмами. Підручник: вправа 5 с. 170-172 (усно), вивчити правила с. 168-169.

Підготовка до НМТ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *