Урок 66. Символізм драматичного етюда «По дорозі в казку» О.Олеся. Проблема вождя і маси

Урок 66. Символізм драматичного етюда «По дорозі в казку» О.Олеся. Проблема  вождя і маси.

Українська література.

10-А клас, 10-Б клас

22. 05. 2020

Завдання на період карантину.

Матеріал до уроку

      Проблема вождя і народу супроводжує людство вже не одну тисячу років. Саме їй присвячена драма “По дорозі в Казку”. В ній Олександр Олесь зображає, як сміливці досягають мети. Для цього часто доводиться йти на подвиги, а нерідко — й на смерть.

Образ Казки як символ у цьому творі — багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована — тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Драматичний етюд «По Дорозі в казку» є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка — казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки — дороговказ до цієї мети, дорога — очищення).

Тема твору є розробленою як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературах. Це взаємини героя, індивідуальності й натовпу, колективу, розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Але О. Олесь по-новому вирішує проблему взаємодії героя і натовпу. Люди блукають по лісу, в якому немає нічого «рідного й знайомого», а герой прагне вивести їх із темряви. Власне кажучи, страшний ліс є постійним місцем перебування натовпу, очевидно, засліпленого власним прагматизмом, лінощами, а якоюсь мірою, і побоюванням змін. Натовп говорить Йому: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем».

У цьому вся сутність психології маси, яка думає тільки про свій вік, а не про майбутнє, яка не ставить собі на меті нічого, крім звичайного існування. І хоч герой вірить у Казку, прагнучи дійти туди сам і довести народ, Він зневірюється. Виходить, що це тільки головному героєві затісно в хаті, де «ніде й крил розправить».

У О. Олеся головний герой помирає, вбитий зневіреними, але лише Він бачить, що Казка існує, а натовп повертає назад, у ліс, у болото. Очевидно, маси просто не готові прийняти ту Казку, до якої їх веде герой.

Отже, за О. Олесем, Казка не для всіх. І причина того, що юрба обирає темний ліс, а не світлу Казку, всередині кожного з цього натовпу. До того часу, поки внутрішнє бажання кожного з маси не стане його особистим, доки кожен не вирішить для себе необхідність шляху до мрії, не стане таким, як Він, доти жоден не потрапить до Казки.

Читати драматичний етюд: Олександр Олесь. По дорозі в казку.

Історія написання:

1914-го року виходить збірка Олександра Олеся «Драматичні етюди». Особливо яскраве враження справляє етюд «По дорозі в Казку», створений письменником ще в 1908 року. Про популярність його свідчить той факт, що твір видавався у 1910, 1914, 1921, 1934 роках. Драма Олександра Олеся «По дорозі в Казку» присвячена завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ ц у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Художній напрям: модернізм

Течія: символізм з ознаками романтизму.

Ознаки символізму:

  • переконаність героїв у необхідності обрати поводиря,
  • віра в невідворотність долі,
  • впевненість у марності надій на розгадування таємниць життя.

Ознаки романтизму:

  • уславлення сильної особистості, спроможної повести за собою натовп, та її героїзму,
  • використання алегоричних образів, наприклад, вінок із червоних маків.

Рід літератури: епос.

Жанр: етюд

Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.

Драматург, відкидаючи приземленість, створює філософсько-ліричні настроєві «картинки» життя і виявляє в них загальнолюдські цінності.

Талановитим представником цього жанру був Олександр Олесь: «Трагедія серця», «Осінь», «При світлі ватри», «На свій шлях», «По дорозі в Казку».

Тема: взаємини героя (індивідуальності) й натовпу (колективу), розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Ідея: засудження матеріальних цінностей, возвеличення духовності, мрії.

Образи:

Людей:

Хлопець.

Дівчина.

Юрба (старі, молоді, жінки, діти).

Символічні образи:

Мак   це символ жертовної крові, яку проливає той, хто прагне покращити життя людей.

Терен (терновий вінок) символ справжнього вождя, який готовий на жертву заради інших.

Людина подібна до горили символ духовної збіднілості й обмеженності.

Хлопчик у вбілому вбранні, який прийшов із Казки  символ нового покоління, якому належить творити майбутнє.

Квітку папороті (хлопчик мав намір зірвати) символ щастя і безсмертя народного волелюбного духу.

Дорога в Казку  символ духовних поривань людини до кращого життя.

Час і місце подій: не вказані (ці проблеми можуть бути в будь-якій країні в будь-який час)

Домашнє завдання.

Прочитати етюд «По дорозі в казку», читати підручник С. 245-247.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *