Урок 125. Асимілятивні, дисимілятивні процеси
Українська мова. 11-А клас
03. 05. 2022.
Матеріали до уроку
1. Перенлянути відео та таблицю, виписати дзвінкі, глухі, м’які звуки.
Запам’ятати!
Система приголосних звуків (спрощена)
| За участю голосу й шуму | За місцем і способом творення | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| губні (“мавпа Буф”) |
зубні (“де ти з’їси ці лини”) |
піднебінні “Рой, щ[шч]е їжджу” |
задньоротові (“хуґа гука”) |
||||||
| з. | щ. | з. | з.-щ. | щ. | з.-щ. | щ. | з. | щ. | |
| сонорні (“ми винили рій”) |
м | в | н | – | л | р | й | – | – |
| дзвінкі (“буде гоже ґедзю у джазі”) |
б | – | д | дз | з | дж | ж | ґ | г |
| глухі (“усе це кафе “Птах і чаша”) |
п | ф | т | ц | с | ч | ш | к | х |
*з. — зімкнені; щ. — щілинні; з.-щ. — зімкнено-щілинні.
Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш];
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с].
2. Переглянути відео, написати конспект “Види асиміляцій”.
Запам’ятати!
Уподібнення за дзвінкістю
Уподібнення, тобто асиміляція, за дзвінкістю полягає в тому, що глухий звук перед дзвінким вимовляємо дзвінко.
В українській мові дзвінкий приголосний завжди впливає своєю дзвінкістю на попередній глухий і уподібнює його до себе: боротьба – [бородˊба́], вокзал – [воґза́л], кісьба –[к’ізˊба́], футбол – [фудбо́л], отже – [о́дже].
Уподібнення за глухістю
Уподібнення за глухістю відбувається, коли дзвінкий приголосний перед глухим оглушується, тобто також стає глухим.
Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова потрібно запам’ятати.
Уподібнення за м’якістю
Тверді передньоязикові [д, т, з, с, дз, ц, л, н] (“де ти з’їси ці лини“) пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи: пісня – [п’і́сʹнʹа], літня – [лʹі́тʹнʹа], дні – [дʹнʹі], могутні – [моугýтʹнʹі], кузня – [кýзʹнʹа], хатні – [хáтʹнʹі], cьогодні – [сˊого́д΄н΄і], тліти – [т΄л΄і́ти].
Уподібнення за місцем і способом творення
Шиплячі й свистячі утворюють пари [ш] — [c], [с΄]; [ч] — [ц], [ц΄]; [ж] — [з], [з΄]; [дж] — [дз], [дз΄].
Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
с + ш — [ш:]: винісши – [ви́нˊіш:и],
з + ж — [ж:]: зжати –[ж:а́ти],
з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [беижшу́мний],
з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:и́ти],
з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [беижчи́нство],
з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипи́тие],
з + дж — [ждж]: з джерела [жджеиреила́].
Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі.
Шиплячий + свистячий → свистячий + свистячий:
ш + с΄ — [с΄:]: милуєшся [миелу́йеис:а],
ж + с΄ — [з΄с΄]: поріжся [поурˊі́зˊсˊа],
ч + с΄ — [ц΄с΄]: мучся [муцˊсˊа],
ш + ц΄ — [с΄ц΄]: дошці [до́сˊцˊі],
ж + ц΄ — [з΄ц΄]: мережці [меире́зˊцˊі],
ч + ц΄ — [ц΄:]: качці [ка́цˊ:і].
т + с — [ц]: братство – [брáцтво],
тˊ + сˊ— [цˊ:]: учіться – [уч’і́цˊ:a],
т + ц — [ц:]: коритце [кори́ц:еи],
т + ч — [ч:]: вотчина – [вóч:иена],
т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багáчшатиe],
т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багáч:атиe].
3. Усно. Поясніть причини асиміляції.
молотьба — [молод’ба]
вокзал — [воґзал]
як же — [йаґже]
безжурний — бе[ж:]урний
качці — ка[ц’:]і
вітчизна — ві[ч:]изна
робиться — роби[ц’:]я
умиваєшся — умиває[с’:]я
3. Записати фонетичною транскрипцією.
Світиться, донечці, вітчизняний, футбольний, віддзеркалення, подружці.
Домашнє завдання. Опрацювати тему “Асимілятивні, дисимілятивні процеси “. Виконати письмові завдання, подані вище, зробити фото, завантажити на свою сторінку в Сlassroom.