Урок 125. Асимілятивні, дисимілятивні процеси

Урок 125. Асимілятивні, дисимілятивні процеси

Українська мова.   11-А клас

03. 05. 2022.

Матеріали до уроку

1. Перенлянути відео та таблицю, виписати дзвінкі, глухі, м’які звуки.

Запам’ятати!

Система приголосних звуків (спрощена)

За участю голосу й шуму За місцем і способом творення
губні
(“мавпа Буф”)
зубні
(“де ти з’їси ці лини”)
піднебінні
Ройщ[шч]е їжджу”
задньоротові
(“хуґа гука”)
з. щ. з. з.-щ. щ. з.-щ. щ. з. щ.
сонорні
(“ми винили рій”)
м в н л р й
дзвінкі
(“буде гоже ґедзю у джазі”)
б д дз з дж ж ґ г
глухі
(“усе це кафе “Птах і чаша”)
п ф т ц с ч ш к х

*з. — зімкнені; щ. — щілинні; з.-щ. — зімкнено-щілинні.

Крім того, за звучанням виділяють ще такі групи:
а) шиплячі: [дж], [ж], [ч], [ш];
б) свистячі: [дз], [з], [ц], [с].

2. Переглянути відео, написати конспект “Види асиміляцій”.

Запам’ятати!

Уподібнення за дзвінкістю

Уподібнення, тобто асиміляція, за дзвінкістю полягає в тому, що глухий звук перед дзвінким вимовляємо дзвінко.
В українській мові дзвінкий приголосний завжди впливає своєю дзвінкістю на попередній глухий і уподібнює його до себе: боротьба – [бородˊба́], вокзал – [воґза́л], кісьба –[к’ізˊба́], футбол – [фудбо́л], отже – [о́дже].

Уподібнення за глухістю

Уподібнення за глухістю відбувається, коли дзвінкий приголосний перед глухим оглушується, тобто також стає глухим.
Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови: легко – [ле́хко], вогко – [во́хко], нігті – [нˊі́хтˊі], кігті – [кʼі́хтˊі], дігтяр – [дˊіхтˊа́р], дьогтю – [дˊо́хтˊу], бігцем – [бʼіхце́м]. Ці слова потрібно запам’ятати.

Уподібнення за м’якістю

Тверді передньоязикові [д, т, з, с, дз, ц, л, н] (“де ти з’їси ці лини“) пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи: пісня – [п’і́сʹнʹа], літня – [лʹі́тʹнʹа], дні – [дʹнʹі], могутні – [моугýтʹнʹі], кузня – [кýзʹнʹа], хатні – [хáтʹнʹі], cьогодні – [сˊого́д΄н΄і], тліти – [т΄л΄і́ти].

Уподібнення за місцем і способом творення

Шиплячі й свистячі утворюють пари [ш] — [c], [с΄]; [ч] — [ц], [ц΄]; [ж] — [з], [з΄]; [дж] — [дз], [дз΄].

Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
с + ш — [ш:]: винісши – [ви́нˊіш:и],
з + ж — [ж:]: зжати –[ж:а́ти],
з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [беижшу́мний],
з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:и́ти],
з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [беижчи́нство],
з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипи́тие],
з + дж — [ждж]: з джерела [жджеиреила́].

Шиплячі приголосні перед свистячими вимовляються як парні їм свистячі.
Шиплячий + свистячий → свистячий + свистячий:
ш + с΄ — [с΄:]: милуєшся [миелу́йеис:а],
ж + с΄ — [з΄с΄]: поріжся [поурˊі́зˊсˊа],
ч + с΄ — [ц΄с΄]: мучся [муцˊсˊа],
ш + ц΄ — [с΄ц΄]: дошці [до́сˊцˊі],
ж + ц΄ — [з΄ц΄]: мережці [меире́зˊцˊі],
ч + ц΄ — [ц΄:]: качці [ка́цˊ:і].

т + с — [ц]: братство – [брáцтво],
тˊ + сˊ— [цˊ:]: учіться – [уч’і́цˊ:a],
т + ц — [ц:]: коритце [кори́ц:еи],
т + ч — [ч:]: вотчина – [вóч:иена],
т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багáчшатиe],
т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багáч:атиe].

3. Усно. Поясніть причини асиміляції.

молотьба — [молод’ба]

вокзал — [воґзал]

як же — [йаґже]

безжурний — бе[ж:]урний

качці — ка[ц’:]і

вітчизна — ві[ч:]изна

робиться — роби[ц’:]я

умиваєшся — умиває[с’:]я

3. Записати фонетичною транскрипцією.

Світиться, донечці, вітчизняний, футбольний, віддзеркалення, подружці.

Домашнє завдання. Опрацювати тему “Асимілятивні, дисимілятивні процеси “. Виконати письмові завдання, подані вище, зробити фото, завантажити на свою сторінку в Сlassroom.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *