Урок 124. Упевненість у своєму виборі в поезії В. Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я..»

 

Урок 124. Упевненість у своєму виборі в поезії В. Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я..».

Українська література.   11-А клас

02. 05. 2022.

Матеріали до уроку

Василь_Стус Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що.. | Ліна Костенко | ВКонтакте

«Як добре те, що смерті не боюсь я» — вірш українського поета XX століття, перекладача, літературознавця, правозахисника Василя Семеновича Стуса. Вірш спочатку увійшов до збірки “Час творчості / Dichtenszeit”, написаної поетом під час першого слідства 1972 року у камері попереднього ув’язнення Київського республіканського КДБ.

Поезія «Як добре те, що смерті не боюсь я…» являє собою своєрідний і поетично громадянський маніфест, і поетичну молитву (медитацію), і заповіт, який показує роздуми ліричного героя (автора) про власну трагічну, але не відворотну долю, незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин, переживання за рідну країну, мрії про єдність народу. Цей вірш звучить як кредо автора

Вікепедія. Читати детально:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA_%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B5_%D1%82%D0%B5,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96_%D0%BD%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D1%8E%D1%81%D1%8C_%D1%8F

1. Переглянути відео або прочитати поезію В. Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я..», написати ідейно-художній аналіз твору.

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,   Calaméo - В. Стус "Як добре те, що смерті не боюсь я..."
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.

За виданням: В. Стус. Твори у чотирьох томах. Львів, 1995.

Вірш В. Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я..» покладений на музику.

2. Скласти й записати  в зошит 3 тести на тему “Творчість Всиля Стуса”.

Домашнє завдання. Повторити творчість В. Стуса. Виконати письмові завдання, подані вище, зробити фото, завантажити на свою сторінку в Сlassrоom.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *